6 го ранком відбувалося засідання фракції; не пам'ятаю, чи там або іншому місці мені сказали, щоб я їхав у загін Попова, Я прибув туди в другій годині. Там були деякі зі членів ЦК — Камков, Черепанов, Карелин і Прошьян. Мені отут повідомили, що зараз повинен відбутися терористичний акт — убивство Мірбаха. Мені було запропоновано залишитися в розпорядженні ЦК тут же.
Після цього я на півгодини виїхав, був у себе в «Метрополе», взяв про всякий випадок маленька валізка із цивільним костюмом і пальто й повернувся.
Коли я повернувся, мені повідомили, що Мірбах уже вбитий і що совершившие терористичний акт перебувають тут. Зайшовши в останню кімнату, я побачив Блюмкина й Андрєєва, яких я раніше добре знали як товаришів по партії. Мені було сказано про те, що Блюмкин, поранений, увійшов у кімнату до Попова, коли там перебував тов. Біленький, і що Біленький після цього виїхав. Від Блюмкина я довідався, що видані йому документи на його дійсне ім'я залишилися в кабінеті в графа Мірбаха. Таким чином, мені стало ясно, що в найближчому ж майбутньому варто очікувати чийого або відвідування з метою розшуку Блюмкина в загоні Попова. Про це я доповів Центральному Комітету.
Було вирішено очікувати. Приїхавши, Дзержинський у сусідній кімнаті зажадав у Попова видачі Блюмкина. Попов заявив про незнання місцезнаходження останнього. Тоді Дзержинський пішов його розшукувати. Попов доповів про цьому ЦК. ЦК вирішив оголосити Дзержинському, що терористичний акт зроблений по постанові ЦК. Камков і Карелин пішли в сусідній двір, де перебував Дзержинський, і заявили йому про це. Коли вони втрьох повернулися назад, те Дзержинський, зовсім блідий, украй схвильованим голосом початків вимагати, щоб до нього привели Попова. Камков у цей час пройшов у кімнату ЦК і заявив, що Дзержинський грозить заарештувати його й Карелина. Тоді з метою самозахисту ЦК вирішив затримати Дзержинського, Біленького й, що приїхав з ними ще одного комісара, що й було наведено у виконання, незважаючи на протести т. Дзержинського, що зажадало від солдатів підпорядкування йому й приказывавшего їм заарештувати всіх нас.
Після цього я на півгодини виїхав, був у себе в «Метрополе», взяв про всякий випадок маленька валізка із цивільним костюмом і пальто й повернувся.
Коли я повернувся, мені повідомили, що Мірбах уже вбитий і що совершившие терористичний акт перебувають тут. Зайшовши в останню кімнату, я побачив Блюмкина й Андрєєва, яких я раніше добре знали як товаришів по партії. Мені було сказано про те, що Блюмкин, поранений, увійшов у кімнату до Попова, коли там перебував тов. Біленький, і що Біленький після цього виїхав. Від Блюмкина я довідався, що видані йому документи на його дійсне ім'я залишилися в кабінеті в графа Мірбаха. Таким чином, мені стало ясно, що в найближчому ж майбутньому варто очікувати чийого або відвідування з метою розшуку Блюмкина в загоні Попова. Про це я доповів Центральному Комітету.
Було вирішено очікувати. Приїхавши, Дзержинський у сусідній кімнаті зажадав у Попова видачі Блюмкина. Попов заявив про незнання місцезнаходження останнього. Тоді Дзержинський пішов його розшукувати. Попов доповів про цьому ЦК. ЦК вирішив оголосити Дзержинському, що терористичний акт зроблений по постанові ЦК. Камков і Карелин пішли в сусідній двір, де перебував Дзержинський, і заявили йому про це. Коли вони втрьох повернулися назад, те Дзержинський, зовсім блідий, украй схвильованим голосом початків вимагати, щоб до нього привели Попова. Камков у цей час пройшов у кімнату ЦК і заявив, що Дзержинський грозить заарештувати його й Карелина. Тоді з метою самозахисту ЦК вирішив затримати Дзержинського, Біленького й, що приїхав з ними ще одного комісара, що й було наведено у виконання, незважаючи на протести т. Дзержинського, що зажадало від солдатів підпорядкування йому й приказывавшего їм заарештувати всіх нас.
